БІБЛІОТЕКА ОЗ "Шацький ліцей"

Народився видатний французький письменник Віктор Гюго

Вікто́р-Марі Гюго (фр. Victor-Marie Hugo) народився 26 лютого 1802, в м. Безансон, у Франції. Французький письменник, драматург, поет, публіцист, громадський діяч. Член Французької академії (1841).

Творчість Гюго дуже різноманітна: романи, лірична поезія, драми у віршах і прозі, політичні промови в Палаті перів, численні листи.
Віктор Гюго вклав значний внесок в оновлення поезії і театру як лідер течії романтизму у французькій літературі. Він також дозволив багатьом поколінням розвинути думку, що ідеологічна позиція письменника в політичному житті завдяки численним зобов'язанням прирікає його на вигнання.

Він був сином наполеонівського генерала, родом з буржуазної сім'ї. Його батьки через сімейні розбіжності жили роздільно, а їх діти постійно переходили з рук в руки. В основному дитинство Гюго пройшло за кордоном, де в зв'язку зі службою знаходився його батько.
Після повернення в Париж Гюго почав регулярно писати. У двадцять років він надрукував перші вірші, бездоганний роялістський дух яких забезпечив йому пенсію від Людовика XVIII. Незабаром Гюго зайняв своє місце серед висхідних зірок свого часу: де Віньї, Нодье, Готьє і Ламартіна.

Спочатку він був роялістом в політиці і традиціоналістом в літературі, але в повітрі вже повіяло романтизмом. У 1827 році він написав п'єсу «Кромвель», що порвала умовності неокласицизму і містила передмову, яка послужила маніфестом романтичного руху. За нею послідувала п'єса «Ернані», постановка якої стала перемогою нового напрямку. Сміливий вихід Гюго на сцену дарував йому популярність, багатство і коханку-актрису Жюльєтт Друе, вірність якій він зберігав на протязі тридцяти років.
У наступні роки з-під пера Гюго безперервним потоком ринули вірші, драми і романи. «Собор Паризької Богоматері», створений поспіхом в останню хвилину у відповідності з контрактом, укладеним з видавцем, побачив світ у 1831 році. Шана та слава була на його боці. У 1841 році Гюго був обраний членом Французької академії, а в 1845 році він став пером королівства.
Гюго мав дар відображати настрій більшості французів. Після революції 1848 року він став республіканцем і висував свою кандидатуру на президентських виборах. Після державного перевороту 1851 року Гюго покинув країну і жив на островах в протоці Ла-Манш, франкомовній території, що належала Англії. Тут він провів близько двадцяти років, глибоко переживаючи заслання, відмовляючись від амністії та лаючи Наполеона III. Тут він закінчив у 1862 році роман «Знедолені».
Встановлення 3-ї республіки дало Гюго можливість повернутися на батьківщину, що бурхливо вітали всією країною.
Помер видатний письменник 22 травня 1885 в Парижі і був похований в Пантеоні.

КНИГИ ВІКТОРА ГЮГО У ФОНДІ БІБЛІОТЕКИ ОЗ НВК "ЗОШ І-ІІІ СТ.-ГІМНАЗІЯ" СМТ ШАЦЬК:

ПРО ГЮГО: