КОРОТКА ІСТОРІЯ СЕЛИЩА ШАЦЬК

2020 року виповнилося 610 років від часу першої відомої писемної згадки про смт Шацьк (1410 р.)


Галерея "Історія Шацька у ретро-світлинах"

Територія селища Шацьк заселена людністю ще в період неоліту, про що говорять археологічні знахідки. Тут також виявлені знахідки бронзового і залізного віків, зафіксовано поселення давньоруського періоду (урочище «Сад» на східній околиці, берег озера Люцимер), яке окремі дослідники ототожнюють із літописним містом Рай.

У 1366 році ця територія була відвойована Польщею і входила в склад Любомльського повіту, а пізніше староства.

Перша згадка про Шацьк відноситься до 1410 року, коли польський король Владислав ІІ Ягайло послав мисливців до шацьких лісів для заготівлі м'яса на військові потреби:

«Відзначивши свято Різдва Христового в Любомлі, Владислав, король польський, від’їжджає в Любохню, Шацко і Ратно і поновлює заняття полюванням, запасаючи м'ясо наздогнаних звірів для пруської війни».

Село займало вигідне географічне положення, будучи на торговому шляху між Володимиром і Брестом. З XV ст. воно було в складі Любомльської волості і відносилось до Холмської землі.

У 1510 році згадується церква у селі Шацьк. В реєстрі податків з Любомльської волості за 1510 рік записано, що с. Шацьк сплатило 7 пенязів польських від ланів і попівське 40 грошів празьких.

Старожили смт Шацьк записали з розповіді своїх батьків, що першу церкву було спалено татарами. Новий храм заклали на Онуфрія у 1520 році і закінчили через 5 років. Церква була дерев'яна і побудована в центрі села в урочищі «Нагури».

Поборові книги за 1533 рік відмічають, що церква в селі Шацьк сплачувала в рік 16 грошів і в кінці року ще додатково 8 грошів.

У XVI ст. с. Шацьк входило до складу Любомльського староства. Згадується у люстрації 1564 року, де вказано, що тут (в люстрації називається «Шечко») налічував 35 дворів тяглих селян, 7 городників, 3 комірники і 33 рибалки. Загальна сума податків з села визначалась в розмірі 419 злотих і 29 грошей на рік. Згадується також тут і зайняття лісовими промислами: заготівля деревини, виробництво попелу та ін.

У 1599 році с. Шацьк разом з іншими був переданий польським королем Сигізмундом ІІІ у володіння старости Мартину Красицькому. Від часу переходу в унію на початку XVII ст. церква відносилась до Холмської єпархії. По вказівці уніатського єпископа Афанасія Пакости в 1620 році в Любомлі проводився «Собор», в якому брали участь два священики з Шацька: Давид і Трифон.

В 1621 році священник села Шацьк разом з іншими священниками скаржився королю на Любомльського старосту Мартина Красицького, що староста змушує їх до незвичних робіт, у жнива силою забирає жито з поля, заставляє незаконно сплачувати десятину від овець, вепрів і рогатої худоби, незаконно змушує їх давати чинш медовий і ін., а непокірних карає биттям і ув'язненням.

З 1659 року село Шацьк відноситься до володінь гетьмана Івана Виговського.В 1659 році Любомльський староста гетьман Іван Виговський перевів з унії знову у православ'я всі церкви староства, в тому числі і Шацьку церкву. Після страти І. Виговського у 1664 році церква знову була переведена в унію.

Деякий час місцевими землями володів гетьман Павло Тетеря, з 1680 року - польський гетьман Дмитро-Юрій Корибут Вишневецький. Холмський суд розглянув у 1669 році скаргу уніатського священика села Шацьк Стефана Лобачевського на шляхтича Олександра Боженцького – тимчасового власника маєтків Шацька і його спільників, які, озброївшись, напали 5 листопада 1668 року на Шацьку церкву, забрали у церкві 260 флоринів, скоїли у церкві ряд безчинств, забрали з хлівів корів священника, загнавши їх у двір Боженцького. Суд худобу повернув священику, а священик був покараний єпископом за омовлення шляхтича. Церква зазнала збитків на 260 флоринів, зібраних там заздалегідь.

Під час шведської війни і конфедератських хвилювань село Шацьк у 1709 році було пограбоване домашніми військами.

З 1768 року Шацьк переходить у власність коронного гетьмана, графа Францішка Ксаверія Браницького.

У 1795 після ІІІ поділу Польщі Шацьк як волосний центр увійшов до складу Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. У 1796 році парафія села Шацьк перейшла з унії у православ'я. На той час у селі на 150 дворах проживало 644 особи православної віри. Також тут жили поляки та євреї.

У 1800 році церква в селі Шацьк згоріла, тоді ж збудована дерев'яна каплиця під тією ж назвою.

У 1812 році с. Шацьк було зайняте деякий час австро-саксонськими військами, які згодом витіснені російськими в ході франко-російської війни.

Старанням графа Владислава Браницького з 1830 по 1839 рік в селі Шацьк будувалась нова мурована церква.

У 1859 році в селі Шацьк відкрито однокласне сільське училище, в якому викладав Закон Божий священик В. Герштанський. Училище реформоване у 1874 році.

На 1885 рік тут жило 1992 особи, налічувалось 287 дворів. У 1911 році тут на 299 дворах проживало 2238 жителів.

В період І Світової війни велика частина населення була евакуйована вглиб Російської імперії, село Шацьк було зайняте німецькими військами.

У 1919-1939 рр. Шацьк належав до Любомльського повіту Волинського воєводства, був центром гміни. Тут у міжвоєнний період діяли підпільні осередки КПЗУ, ОУН та ін. Серед підприємств працювали млин, цегельня. Багато із жителів виїхали на заробітки в Канаду, Парагвай, США. У 1935 році в Шацьку збудований рико-католицький костел.

У 1939 році в с. Шацьк встановлена радянська влада. 17 січня 1940 року с. Шацьк стало центром однойменного району. Тоді ж організовано перші колгоспи, МТС, інші підприємства., працювали 7-річна школа, лікарня, будинок культури, кінозал.

З 25 червня 1941 року до 21 липня 1944 року було зайняте німцями. в період Другої світової війни тут діяли партизанські загони, загони УПА.

В післявоєнний період тут розпочалась відбудова господарства. Продовжили працювати школа, лікарня, райпобуткомбінат, створено 2 колгоспи, лісгосп, меблевий.,столярний, цегельний, лісопильний цехи, «Сільгосптехніка», міжколгоспна будівельна організація, рибзавод, заклади торгівлі, відділення звязку, лазня тощо. У 1957 році село Шацьк отримало статус селища міського типу. Після ліквідації району у 1963 році смт Шацьк увійшло до складу Любомльського району.

У 1963 році відкрито технікум лісового господарства.

Від 1993 року смт. Шацьк - центр однойменного району Волинської області. Нині – відомий на всю Україну курортний та рекреаційний центр.

Джерело: Район. Шацьк

РАЙ-МІСТО

НАРОДНИЙ КОСТЮМ (СТРИЙ) ШАЦЬКОГО КРАЮ

КНИГА ПАМʼЯТІ СЕЛИЩА ШАЦЬК

СПОГАДИ МІСЦЕВИХ ЖИТЕЛІВ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ:

Ніч і день Великої війни

Остарбайтер

Кiлькiсть переглядiв: 633

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.